Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.
Сьогодні з учнями 5 класу було проведено тематичний урок з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, у зв’язку з 87-ми роковинами цієї трагедії, донесення до школярів інформації про Голодомор 1932-33 років – геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом, виховання особистої стурбованості кожного за події тих неминучих років.
Немає коментарів:
Дописати коментар